Художнє оформлення книги. Ілюстрації.
5 клас
Обладнання:
ілюстровані книжки, комплекти ілюстрацій до літературних творів, планшети з
фотокартками з набору: “Як роблять книги”
Почнемо нашу розмову з того, що згадаємо, з яких
елементів складається книга, уточнимо її структуру, функції структурних
елементів.(коли черга дійде до ілюстрації) Зупинимось на ілюстраціях детальніше.
Як ви вважаєте, для чого вони присутні в книзі? (відповіді учнів)
Вірно, основними функціями ілюстрацій є:
інформаційна, естетична, допомога розкриттю змісту твору, створення
відповідного настрою.
Книжкові
ілюстрації такі важливі для книги, що багато які з авторів самі ілюстрували
свої твори, а деякі художники ставали справжніми співавторами письменників.
Майже у кожної книги, особливо для
дітей – два автори, особливо у книг для найменших. Один з них письменник, інший
– художник. Коли називають книгу, знайому
нам з дитинства, ми перш за все згадуємо милі, кумедні малюнки, часто
розфарбовані власноруч, а потім вже текст. Зараз перевіримо це
експериментальним шляхом. Я покажу ілюстрації, а ви згадаєте, до яких дитячих
казок вони намальовані. (показ ілюстрацій).
Побачивши знайомі образи, ви немовби поринули у ті часи,
коли батьки читали вам ці казки та віршики, і настрій у вас, відповідно,
піднявся.
Звідки
ж з’явився такий термін? Слово “ілюстрація” походить від латинського illustratio, що означає наочне зображення, опис. Цей термін
застосовується до художньої графіки, завдання якої – наочне, образне пояснення,
супровід, а інколи й доповнення літературного тексту.
Погляньте на книжки, які лежать перед вами. Знайдіть
відомості про людей, що оформлювали ці видання. Згадаємо, де знаходяться ці
відомості?
Робота художника – ілюстратора
складна і кропітка. Підготовча робота, що передує створенню ілюстрацій,
продовжується інколи роками, про що не здогадуються юні читачі.
Початкова стадія роботи – читання
тексту з метою уявити собі загальний план майбутніх ілюстрацій. Друг а стадія –
художник ретельно підбирає і виписує собі все, що стосується кожного з
персонажів – риси зовнішності, вислови, що визначають характер, манеру
триматися, ставлення до інших персонажів.
Художнику - ілюстратору доводиться мати справу з
різними книгами, різними письменниками, різними епохами. Художник розглядає
масу портретів або фотокарток людей, що жили в той час, який описаний у книзі,.
Це допомагає художнику створити образ, що відповідає часу, історично
точний. Але це ще не все. Герой повинен
бути живим. І в цьому художнику може допомогти лише життя. Давно вже стало
звичним звернення художника – ілюстратора
до своїх сучасників як до зразка для образу героя. Людина, зовнішність
якої, манери, вираз обличчя слугує художнику для створення образу, називається
прототипом..
Вивчивши текст та зібравши матеріал, художник
береться за ілюстрації.
Робота над композицією всієї серії ілюстрацій –
наступний етап. Перш ніж почати роботу над ілюстрацією, художник продумає їй
місце у книзі. Він намічає формат і пропорції ілюстрацій, композицію
розворотів, вирішує, як розташуються малюнки у тексті, чи будуть заставки ти
кінцівки, обирає техніку їх виконання. Місце ілюстрацій у книзі визначається
переважно характером видання, але головне, від чого відштовхується художник –
це зміст книги. Художні засоби, які використовує художник для своїх ілюстрацій,
відповідають його творчій індивідуальності, але вони залежать також від
характеру літературних творів: один і той самий художник у кожній новій роботі
вирішує по – різному питання про художні засоби, про прийоми розміщення
ілюстрацій у книзі.
Спочатку малює ескізи, чорнові наброски. Багато
разів малює художник героя у різних життєвих ситуаціях, шукає для кожної з них
характерний вираз обличчя, жест, позу. Остаточний варіант ілюстрації повинен
вміщувати тільки найголовніше, тільки те, на що читач – глядач повинен звернути
особливу увагу. Велике значення має вміння художника відібрати деталі, не
загромаджуючи композицію непотрібними подробицями, що заважають сприйняттю
головної думки.
Багато часу приділяє митець вивченню епохи та
обстановки, в якій відбувається дія літературного твору. Через його руки
проходить багато музейного та архівного матеріалу, він робить замальовки
меблів, предметів побуту, виїжджає, якщо це можливо, туди, де відбуваються
події, описані в творі.
Запитання:
Наведіть приклади, які теми повинен вивчити художник, щоб проілюструвати
історичний роман з часів перших київських князів? Пригодницьку повість морської
тематики? (відповіді учнів)
Показ планшету із зображенням
художника в майстерні.
Запитання:
Згадайте, як раніше, у давні часи ілюстрували книги? Переписуючи їх від руки,
залишали місце для малюнків, а потім розмальовували, теж вручну. А як же це
роблять зараз, як малюнки потрапляють до друкованої книжки?
Подивіться, які яскраві,
багатоколірні малюнки у книжках!. А намальовані ж вони всього трьома фарбами –
жовтою, синьою та червоною. Однак, якщо їх змішати одну з іншою, вийде і
зелена, і оранжева, і коричнева, і фіолетова.
Щоб
готовий малюнок потрапив до книжки, треба звернутися по допомогу до
КОЛЬОРОКОРЕКТОРА. Вставляєш малюнок у автомат, а той сам розкладає його на
кольори і переносить на плівку. Потім їх проявляють і роблять відбитки на
металі, так само, як це робили з текстом. (показ фотопланшету)
Після
того, як надруковано пробний екземпляр книги, її ілюстрації переглядає і
виправляє коректор. (показ фото планшету)
І ось
книга потрапляє до ваших рук, гарна, яскрава, кольорова, як ви до цього вже
звикли, навіть не замислюючись, яка велика праця стоїть за цим.
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Робота в групах (парах) – кожна група отримує ілюстровані
книжки, розглядає ілюстрації, аналізує:
-
визначення сюжету книжки за допомогою перегляду
ілюстрацій.
-
відмінності у ілюстраціях :
А) у книгах для різних вікових
категорій
Б) при ілюструванні творів, що
розповідають про різні країни
В) ілюстрації різних художників
до одного твору
- наявність заставок, кінцівок, техніка
виконання ілюстрації
Немає коментарів:
Дописати коментар